ВСТУПНЕ СЛОВО

Все частіше з'явяються голоси з домаганням написати і видати історію українців на просторах колишньої Югославії. Треба признати, ці вимоги слушні, але - не легко їх здійснити. Чимало труднощеп виринає і ставить перепони у здійсненні цього задуму і потреби. Ми повинні бути свідомі, що тієї історії мало! Ми тут тільки сто років! А писання історії, переважно, зупиняється на кілька десятків років перед часом ЇЇ написання. Крім того поле діяльності наших людей було дуже вузьким. Вони майже всі були лише хліборобами. А події в нашому національному житті переважно відбувалися у тісному зв'язку з Церквою. І діяльність в рамках освіти, і культурно-мистецька діяльність, й інформування та скромне видавництво - все це було за ініціативою Церкви і її виконанням. Політичної історії ми не мали, були лише жертвами політичних подій.

Другою перепоною у написанні історії являється трудність у використанні архівів. Без матеріалів з архівів у Львові, Крижевцях, Відні, Сараєві, Белграді І Витикані, а в першу чергу всіх наших парафій у Боснії і Славонії, а може і ще деяких, важко було б написати науково обгрунтовану історію. Нам навіть недо¬ступна ані вся література та другорядні джерела, які стосуються цієї теми. Важко дійти і до сараєвської газети "Босніше пост" (1884-1918), де, як вказують деякі сліди, була вичерпна інформація про заселення Боснії колоністами з інших країн, а серед них й українцями. Прослідити минуле українців у Боснії вимагає, отже, чимало часу і фінансових засобів. Зараз історію не пишуть поодинокі любителі історичної науки, а інститути з бригадою дослідників.

В цій невеликій історії існують і дві "білі плями", як історики називають ще недосліджені історичні події та події які взагалі важко досліджувати. Це православна агітація серед нашого населення і з'явлення української легії, - тобто батальйону хорватського війська, домобранів, який складався з українців-добровольців. їх у 1941 р. було закликано сформувати військову частину, яка мала йти на східний фронт визволяти Україну. Після короткого військового вишколу легію, замість в Україну, вислали до Боснії, до Піскавіци, боротися проти четніків і партизанів. Вони там самозліквідувалися. Більша частина перейшла до партизанів, менша в інші військові формації, або просто потайки вернулися до своїх домів. Крім небагатьох записаних спогадів учасників цієї легії, важко буде знайти документи, які стосувалися б цього епізоду. Не знати навіть де їх шукати! Вагаючись між двома можливостями які насувалися, чи замість написання синтезу історії українського населення у Югославії - написати публіцістичний огляд або перелік нашої історії заповняючи "білі плями" відомими і загальними фактами, тобто їх констатацією на підставі матеріалів і літератури які нам доступні, чи публікувати джерела і матеріали, які стосуються тієї історії, причинки до неї; ми обрали це друге. Так вирішила Президія Союзу русинів і українців Югославії (зараз Сербії і Чорної Гори), а подібне зробила й українська громада у Республиці Хорватії, видавши 2002 р. схожий збірник під назвою "Українці Хорватії - матеріали і документи ", книга перша.

Ось так народилася ідея і нам видати збірник, який в першу чергу містить матеріали що стосуються українців у Боснії і самим тим доповняє збірник, що вийшов у Загребі і стосується українців у Хорватії. А наш оптимізм такий великий, що й ми цей збірник позначили як - том /. То означає, що маємо на увазі виданя ще хоч одного, як не більше томів з такими матеріалами. Матеріали маємо! Охоту також! А цього третього, сподіваємось - знайдеться!

Виданням цього збірника, частинно і тимчасово, заповняємо недостачу нашої написаної історії. З цих матеріалів можна дістати уяву про наше минуле. А ще краще буде проілюстроване наше життя-буття коли ще вийде кілька томів таких причинок, де будуть і дрібні вістки з газет, журналів, бюлетенів та статей з календарів й інших публікацій.

Новий Сад, ЗО липня (VII) 2004 р.

Вступне слово ................................5

Йосиф Гродський: Положене Русинів в Боснї .......7

Dr Berislav Gavranović: Ukrajinci grkokatolici na teritoriji Banjalučke biskupije .......75

Свщ. Леонтій Куницький: Над Босною............89

Листини и документи ...........................153

Хроніка грекокатолицької парафії у Дев'ятині .... 179

Dr Mirko Bojić: Progon grkokatolika u Bosni.........199

Микола Каган: Українські села в Босні ..........223

О. Роман Мизь: Картини минулого .............231