О АЗБУКИ ХРИСТИЯНСКЕЙ КУЛТУРИ

У славянским швеце XX вику, у Югославиї остатнї пейдзешат роки, наука и култура, та и каждодньови живот звичайного граждана, з тим вец и Руснака и Українца, обколєшени були як у гарчку за швидке варене под прицис-ком зоз марксистичну идеолоґию и филозофию. Тот прицисок бул нательо моцни же стреднї граждан нє научел розликовац анї основни елементи християнскей култури на чиїм фундаменту, и чий резултат, у основи здобуткох европскей култури, заходней та и восточней. У такей ситуациї тота кнїжочка о. Романа Миза (нар. 1932) ма полни смисел и оправдане кед звичайного граждана, гоч вон, уж у рокох, з рачкованя пробує поставиц на ноги, учи го ходзиц и рушац ше медзи йому нєпознатима предметами и зявенями. То одвит на перше питане: кому тота кнїжочка адресована и кому вона пополнює пражнїни, або кому ошвицує драгу у ноци на концу двацетого вику. То велька векшина гражданох бувших комунистичних жемох хтори нє були анї марксисти, бо, гоч члени партиї, окрем кнїжочки и евентуално часцох статута, нїч вецей нє читали зоз марксистичней литератури, анї християнє, гоч може и ходзели и ходза до церкви, та окрем Оченаша и даскелїх Божих заповидох чежко же з християнскей култури знаю дацо вецей. То, значи, гевта велька векшина празних, випражнєтих, ровнодушних, хтори у сущносци у вируюцим смислу нїч, анї комунисти, анї християнє, бо им церква була карчма, а криж полни погарик и танєр.

Як тота кнїжочка написана? Написана є нє лєм же би упознавала страценого граждана зоз йому нєпознатима елементами материялного и духовного швета и живота, алє и же би го заинтриґовала, значи зобудзела з ровнодушного полусна, або же би му ошвицела, та вец и розбила, заблуди з якима го XX вик и дружтва у хторих зме жили наклюкали як Жидзи гуску або гирурґ пациєнта пред чежку операцию, свидоми же резултат операциї нє познати, та кед уж пациєнт ма умрец най го барз нє болї, у физиолоґийним смислу, буквално, бо живота у вичносци и так нєт, прешвечени були марксистични „гирурґове". Воно, медзитим, правда и тото. Руснаци и Українци у южней Угорскей и Югославиї за остатні два и пол столїтия свойого данонского тирваня, ище точнєйше у тим XX вику, а я го у вецей нагодох пробовал аргументовано наволац як вик безнадїйносци, бо кед нас XIX учел надїї - XX нам надію одберал, мали два моцни и жридла и шветла, бо їх вода була така же нє лєм смиядного надавала и грала, алє и заблуканому ошвицовали драгу як ориєнтири. Тоти два жридла и шветла християнскей култури Преосвящени др Дионизий Няради и о. др Гавриїл Костельник.

За першого, др Дионизия Нярадия, сам о. Роман Миз написал: „Владика Дионизий Няради, попри своїх немалих обовязкох, бо источасно водзел два владичества - Крижевске и Пряшовске, нашол часу и за писане. Могло би ше аж повесц, маюци на уваги шицки обставини, же вон бул плодни писатель. Нє вше його твори зошицким ориґинални, бо його писане мало виразно означени циль - поучиц народ. Праве за зисценє того циля вон хасновал литературу, твори других писательох, а вец так порихтани материял за народ, давал друковац и шириц у народзе." Прешвечени сом же о. Роман Миз пребера штафету од Преосвященого др Дионизия Нярадия у подзвигованю основного уровня християнскей култури медзи Руснацами и Українцами южней Угорскей и Югославиї, так як цо ше я намагал достойно ношиц и цо ефикаснєйше вибегац штафету з хтору рупіел о. др Гавриїл Костельник у подручу преширйованя гранїцох, креативних и спознаюцих, християнскей рускей и українскей култури. Перши нє маю векши амбициї окрем култивованя основней стреднєй маси води у националней рики, а други маю и амбициї и моци (Бог да талант и то и дарунок и кара, вшелїяк обовязка) плївац у националних водох, дзе матки моцни, а прирви глїбоки, и опасни, и за живот и за шмерц. Перши оставаю у традициї, народней и християнскей; други сцу буц и индивидуалисти, и креативни, гоч виложени гриху єреси и швидкей шмерци. Цо достойнєйше живота и Бога, зужена християнска, чи ширша гуманистична позиция, одлучи сам Бог и живот хтори нам подаровал. Нє понагляйме зоз заключеньом и опредзелєньом, бо хасновити и єдни и други.

Вербас, 28. август 1994.

Юлиян Тамаш: О азбуки християнскей култури ............... З

Од ганьби по славу.................................. 7

Церковна архитектура у руских населєньох.................. 9

Грекокатолїцки серийни публикациї у Европи. Часц перша....... 11

Грекокатолїцки серийни публикациї у Европи. Часц друга........ 13

Юлиянски и григориянски календар..................... 15

О колядох и крачунских писньох........................ 17

О значеню и символу води ............................ 19

Подоба священїка у шветовей литератури. Часц перша.......... 20

Подоба священїка у шветовей литератури. Часц друга.......... 22

Подоба священїка у шветовей литератури. Часц треца.......... 24

Теолоґия у фарбох або бешеда иконох .................... 26

Вельки пост пред Вельку ноцу.......................... 28

Кресна драга у Єрусалиме ............................ ЗО

Храм гроба Христового у Єрусалиме ..................... 32

Христово воскресениє у церковней музики ................. 34

Иконоґрафия воскресения ............................ 34

Портрет Исуса Христа............................... 36

Символичне значене ладана ........................... 38

О монашестве..................................... 40

Библийни основи и початки монашества ................... 42

Початки заєднїцкого монашеского живота.................. 44

Зоз востока на заход ................................ 47

На власним полю зоз власного кореня..................... 49

Иконостас....................................... 50

Чудо народней архитектури ........................... 52

ОстрожскаБиблия ................................. 55

Владика Дионизий Няради як церковни писатель ............. 57

Твори владики Нярадия на руским и українским язику.......... 59

Учитель народа ................................... 61

Початки и розвой текстох церковних писньох................ 63

Розвой церковних мелодийох .......................... 65

Прадавнє, предхристиянске українске швето - Корочун......... 67

Библийни тексти - основа рускей свадзби.................. 70

Библийни мотиви у рускей свадзби....................... 72

Духовносц народа.................................. 73

Шлїдом єдного плаката .............................. 75

Перши наш друковани зборнїк церковних писньох ............ 77

Катакиз бул перша руска написана кнїжка.................. 79

Писанки, крашанки................................... 82

Восточни институт у Риме ............................ 84

Церковни универзитети у Риме......................... 86

Християнє на рижни способи.......................... 88

Ориєнтални рухи у нас .............................. 91

Од Розенкройцерох по Саи Бабов рух ..................... 93

Служа ше зоз шицкима мас-медиями ..................... 95

Дїдо Милоє и йому подобни........................... 98

Култура и цивилизация..............................100

Сербска кресна слава................................102

Початки рускей школи у Новим Садзе ....................105

Поетизована християнска апологетика ....................107

Терашньосци, у ствари - нєт! ..........................109

Остаток и мисия...................................Ш

Паметанє и церква .................................114

Култ ..........................................115

Култ особи ......................................117

Исную велї и рижни култури ..........................119

Од дурканя на дзвери по електронїку.....................122

Шлебода слова и култура духа .........................124

Борба за принципи и морални позициї ....................126

Яшелька и крачунске древко...........................128

Почало пред 70 роками ..............................131

Могло би заш почац после 70 рокох ......................133

ДОДАТОК

Центер за богословску културу вирнїкох у Новим Садзе.........138